Степ. Мій рідний степ,
Моя колиска з ранніх днів,
Там де я виріс й полетів
У світ дорослого життя.
Там де лани широкі колосяться,
Де тиха річенька під вербами тече,
Там де я вперше слово сказав:-„мати"
І гордо перший крок ступив.
Я пам'ятаю запах сінокосу,
Росисті трави, по яких бродив,
Ті незабутні, літні, теплі ночі
І ту дівчину котру полюбив.
Той степ ніколи я вже не забуду
Чи в морі буду, чи в лісах,
Чи за кордон мене закине доля
Та все ж його я буду пам'ятать.
Хай процвітає рідна Україна,
Хай завжди буде зона степова,
Не забувайте люди Батьківщину -
Вона у нас всьго одна!
Свидетельство о публикации №86918 от 26 июня 2013 года