Над кручами сюїта

Над кручами я птахом вже лечу
І птахом, від захоплення кричу –
Цей світ нам Бог на радість вдарував,
Лиш птахом в дивнім леті це спізнав.
Приземлення нас зносить в сіру тінь
І в сум думок знайому заметіль,
То й Сонечко тоді не гріє нас
І забуває сяючий Парнас.

Приспів:
Над кручами життя
Ми з віку в вік
І темникам
Знайти де лік?
Хіба на Небесах
Сіяє Божа Вість!
А тут по буєраках
Несе життєвий віз.

О Боже, там в Едемі у садах
Усе не так. Іще не грає Бах...
Лечу до Тебе крізь усі віки,
Крізь сум і гам життєвої ріки.
Крізь ржання, скрегіт шабель і сокир,
Ціною смерті знов короткий мир –
Щоб жито сіяти й ростить дітей,
І з майбуття жадань святих вістей...

Приспів:
Над кручами життя
Ми з віку в вік
І темникам
Знайти де лік?
Хіба на Небесах
Сіяє Божа Вість!
А тут по буєраках
Несе життєвий віз.

То ж лишень відірвавшись від Землі,
Хоч в думці справить зморшки на чолі
І з Богом богові розмови сповивать, –
Що значать всі Його святі слова?

Приспів:
Над кручами життя
Ми з віку в вік
І темникам
Знайти де лік?
Хіба на Небесах
Сіяє Божа Вість!
А тут по буєраках
Несе життєвий віз.

В’ячеслав Шикалович
14.09.2006р. – 14.03.2026р.
Мелодія на слова пісні: