Завжди не хотів, а проте,
Я все-таки визнати винен,
Поету потрібна провина,
І певна сміливість теж.
Заляканий заповіт
На милостиню так схожий,
Отой поцілунок божий,
Як винен, то буде твій.
Невлучний жарт завітав,
І байка напоготові,
Замало – тягни хреста,
Поезія то є совість.
Бо винен лише собі,
Поезія – то є соло,
Поезія – то є голод,
Поезія – то є біль.
Эх,столько лет жила я в Горловке,слушала песни на украинском языке,но всё же всех слов не понимаю!
Хорошо,что он близок к русскому,и можно разгадать смысл многих слов.
Спасибо,Саша,ты прав и в том,что поэзия-это боль!
Хорошо,что он близок к русскому,и можно разгадать смысл многих слов.
Спасибо,Саша,ты прав и в том,что поэзия-это боль!