Жаба Фаріон

Мерзенна жаба Фаріон, батько твій не мав кандом,
Та й зробив таку скотину, найогиднішу тварину.
Тебе мати не кохала, колискових не співала,
Часто в люльці забувала, вниз потилицей роняла,
Тільки жаль, що ти зростала, ще й такой падлюкой стала.
Ось прийшла у дитсадок, налякала діточок,
Ще й таке наговорила, души діток загубила.
Придивіться їй у очі, може є там щось жіноче –
Ні, в очах там страх і лють, демони в душі живуть.
Вона тільки скаженіє, та як відьма вночі виє.
Ти хоч чоловіка мала, своїх діточок кохала?
Та як би ж таке було, то не вийшло те лайно,
Що смердить з неї повсюди. Як живуть з тобою люди?
Завжди тхне у тебе з роту, все тому що ти гидота.
Коли в раді виступаєш, депутатів всіх лякаєш.
Ти балакати не вмієш, кажеш що не розумієш,
Бо ти розуму не маєш, свою дурість визначаєш.