Ми - українці

Нас убивали поодинці
І часто вистрілами в спину
За те, що ми є українці
І свято любим Україну.

За те, що з́емлі в нашім полі
Политі кровію і потом,
За те, що ладні всі за волю
Померти смертю патріота.

У злиднях, ворогами биті –
Кого в остріг, кого в чужину,
По всьому світу гірким цвітом
Напорошило з України.

Відірвані від власних діток,
Принижені, німі й безправні
Стомилися жінки сивіти
За центи в закордонних спальнях.

Ну, а мужчини в поті й солі
В тайзі, по зимнику і ріках
На каторзі по власній волі –
В чужих сибірських лісосіках.

Гей, українці, сушим порох,
Мечі гартуємо з булату –
Закрив забрало лютий ворог,
Що вчора був нам старшим братом.