БЕРЕЗА

Росте одинока та в полі береза,
Низенько вклонилась від вітру вона.
А поле, як море широке синіє,
Хліби колосяться навіки й віки.
О, земле родюча, як рідна матуся,
Країну годуєш ти рідних дітей.
О, земле матусю, ти житниця наша,
Ти нас зігріваєш любов'ю й теплом.
А ми-українці то є твої діти
Вклоняємось низько перед хлібом святим.
Печем короваї, смачні-запашнії,
Гостинно зустрінем привітних гостей.
Бо ми ж українці всього цього варті,
Шануймося, будьмо, співаймо пісень.

ГАЛИНА ПОЛІЩУК (ЯРМУЛЬСЬКА)