Казка про сміливого Олександра

Давним давно в одному невеличкому місті жила родина - мама, тато, син Олександр і донька Оленка.Батько все життя тяжко працював у наймах. Платили йому дуже мало, тому родина ледве зводила кінці з кінцями. Та одного дня трапилась ще більша біда - в країні почалася війна. Батько пішов воювати і родині стало ще важче жити.
Тоді мати й каже сину:- Ти вже дорослий і прийшов час тобі піклуватися про родину.Йди до лісу і вполюй щось нам поїсти, а ми з Оленкою залишимось на господарстві.
Пішов Олександр до лісу, змайстрував собі лук і стріли, та й став полювати. Раптом чує- звідкись стогін. Пройшов трохи далі аж бачить сидить старенька бабуся і ногу їй важким камнем придавило. Парубок напружив м,язи і відкинув камінь.
Бабуся на радощах вирішила віддячити хлопцю і подарувала йому чарівний борошняний мішечок. Скільки його не тряси - борошно ніколи не закінчується. Зрадів Олександр такому дарунку, подякував старенькій та й пішов далі.
Довго йшов він через ліс, поки не дістався трясовини. Раптом, підійшовши ближче, він помітив що хтось копирсається в болоті і кличе на допомогу. Це був літній чоловік. Не вагаючись ні секунди наш герой схопив довгу палицю, подав її чоловікові і таким чином врятував його. В якості подяки за врятоване життя чоловік подарував Олександру чарівний глечик. Яку б рідину ти не забажав , він буде лити її поки не зупиниш, чи то молоко, чи воду, чи вино чи сік.
" Маючи хліб та молоко вже не помремо з голоду" - подумав парубок. Але не дарма ж він робив лук та стріли. Хлопець вирішив таки щось вполювати.
Вже майже стемніло, а він нікого не підстрелив, тому вирішив повертатись додому. Раптом почув страшний рев ведмедя і підкравшись ближче , побачив як дика тварина ледве не розірвала молодого хлопця." Ось і згодились мені лук та стріли"- подумав хлопець і миттю випустив у звіра всі свої стріли.
Пораненого звіром хлопця Олександр привів додому. Сестра Оленка виходила його і молодята всім серцем покохали одне одного. Хлопці стали справжніми друзями. Незабаром батько повернувся з війни живий і здоровий, зіграли весілля і завдяки магічним подарункам стали заможною родиною, бо завжди на столі було і їсти ,і пити і чим гостей пригостити.
І ви , діточки ,завжди допомогайте людям, робіть добрі вчинки, тоді й вони вам завжди прийдуть на допомогу.